Спасибі, Вседержителю, за сніг,
За горлицю, що на вербі воркує.
З яких вона прилинула доріг?
Мо`, аж від Тебе… Шепіт мій почує.
Освячені прозористі слова
Червоним інеєм на ґрати ляжуть,
А муза з палахкого рукава
Сріблясті перли висипле на сажу.
Спасибі, Триєдиний, за журу,
За промені розрадоньки – від мами,
За те, що залицявся вірний друг,
А недруги змаліли – цятки в рамі,
За намистиння сміху – з кришталю,
За те, що шиби й очі уціліли,
За те, що серед мінусів є плюс.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : АБСТРАКТНОСТЬ - Олег Хуснутдинов Это так классно - делать "ничего"! Лежать себе на полянке из голубых колокольчиков и окунаться в голубое небо или превратиться в маленькую тучку... А вы умеете просто радоваться тому, что вас окружает? Вы уже полюбили окружающее? Значит Бог в вас, ибо Бог есть Любовь! Прошу вас: не переставайте мечтать, смотрите на мир чистым оком любви и радости!
